«На малюнку зображено сьогодення очима дітей, відчуття, які принесла війна з росією: відчай, сльози, вибухи, повітряні тривоги, страх за свою родину та рідну Батьківщину. Можна побачити, що їхнє сьогодення тривожне, але діти люблять Україну. І як ніколи мріють, щоб найшвидше прийшов мир.»
«На малюнку показано, що мирне життя українців обірвала російсько-українська війна, яка принесла море крові, смерть дорослих і дітей, окупацію частини рідної землі, зламування людських доль, палання будинків, які зрівнюються із землею, политу кров’ю і слізьми матерів та дітей українську землю. Діти України, які відчули на собі смак війни, що змусила їх подорослішати, звертаються до Бога, щоб допоміг визволити Україну, здобути перемогу, зберегти життя українців, а військовим дати сили духу, витримки, захистити їх від смерті, ушкоджень, полону, бо від них залежить доля нашої країни.»
«Всі дитячі сльози проростуть на Землі квітами. Вони срібними дзвіночками дзеленчатимуть: «Всім миру! Всім миру! Це буде зовсім скоро, коли закінчиться війна»»
«Жінка, що зображена на малюнку – Україна-мати, яка страждає від нестерпного болю втрати своїх дітей, що линуть у вись журавлями… Війна розмалювала небо і життя темними кольорами…
А дівчинка то надія на перемогу, на відродження згубленої весни. Дитина знає, що тато – герой! Він береже всіх нас і Україну!»
«Наші Збройні сили, мов янгол-охоронець, захищають нашу рідну Україну, наші міста і села, наші родини від усіх жахіть, які несе війна. Повертайтеся живими, наші!»
