«Мене звати Дмитро [К. ...] Моє рідне місто – Харків, яке я змушений був покинути через кляту війну. Тікаючи з рідних країв мені стало моторошно через знищену школу мого тата. Дорогою я бачив зруйновані будинки моїх друзів та знайомих, які ще горіли. Маю надію, що скоро повернуся до свого дому, до свого міста, я пишаюся нашим ЗСУ, адже я бачив як вони збили літак ворога. Слава Україні! Героям Слава! »
